Загубилася, пропала

Загубилася, пропала

І любов і доброта?

 Чи недоля потоптала,

 Чи украла татарва?

 Похмуріли, побідніли

 Наші душі, пропадуть?

 Мов зозулі здичавіли,

 По чужих гніздах кують!

  Призвичаїлись, забули

  Віру в Господа Христа?

  Нові храми воздвигнули,

  Де нема  Його – біда!

 Знахабніли і пустили,

 Рідну Неньку в жебраки!

  Безталаную, без Віри!

  Все забрали – ох сини!

  Зупиніться, піднесіться!

  Сіроманці із гріха!

   І до Бога наверніться

   Духа, Сина та Отця!

   Придивіться та завважте,

   Хреста Світло, кличе нас!

   Хоч дістатись Його важко

   Йдім до Нього — ще є час!

This entry was posted in Poems.