Неділя сліпонародженого

Хто згрішив: він чи батьки його, що сліпим родився?
25 Нд. 6-та після Пасхи, про сліпородженого. Глас 5. Єв. 8. Епіфанія і
Германа свв.
Розповідь про сліпонародженого чоловіка, яку описує євангелист Іван, до
певної міри є дуже близька нам. У нашому житті є багато ситуацій, котрі
стаються незалежно від нас, на які ми не завжди можемо швидко знайти
відповідь чи спосіб вирішення.

Коли людина зустрічає у житті різні труднощі, проблеми і старається їх
вирішити чи шукає способів їх вирішення, тоді в її думках часто виникає
запитання: чому це сталося? Хто в цьому винен? Ставлячи запитання „чому?”,
в такий спосіб особа шукає причину даної проблеми, старається у певній
мірі виправдати себе, знайти корінь проблеми не в собі, а поза собою, в
іншій особі. Через запитання „чому?” увага особи у великій мірі
зосереджується на собі. Людина неначе старається вирішити проблему
власними силами.

Однак християнин у вирішенні життєвих проблем повинен ставити не тільки
запитання „чому?”, а ставити інше важливе запитання: а яке значення має ця
подія для мене? Тобто питатися: що Бог хоче цим сказати мені? Чого хоче
мене навчити? Коли людина вирішує проблему, шукаючи її значення, тоді
увага зосереджується не на самій проблемі, не на собі, а на Бозі. Це
допомагає їй знайти Бога в даній ситуації, відчути Божу присутність у
своєму житті. А це зроджує в душі переконання, що я не є сам у цій
ситуації, а зі мною є Христос, зроджує почуття впевненості, спокою, надії
на краще.
Ісус Христос у своїй відповіді на запитання апостолів, „Хто згрішив: він
чи батьки його, що сліпим родився?” (Ів. 9, 2), вказує не на людську, а на
Божу причину недуги сліпого від народження, кажучи: „Ні він не згрішив, ні
батьки його, але щоб діла Божі виявилися на ньому” (Ів. 9, 3). Брак зору
від народження став для сліпого нагодою зустріти і пізнати у своєму житті
Месію Христа, Божого Сина та свідчити перед людьми свою віру в Нього, як
очікуваного Спасителя світу.
Пошук причини проблеми є звичайно важливим і потрібним у житті, бо це
допомагає нам уникати подібних проблем на майбутнє, стає захистом для
людини. Але пошук самої причини дає лише часткове вирішення проблеми.
Однак кожна зріла людина з досвіду власного життя знає, що не можливо
знайти всі причини життєвих ситуацій чи застрахувати себе на всі випадки
життя, все передбачити у житті. Це можливе тільки для Бога: „Для Бога
немає нічого неможливого” (Лк. 1, 37).
Пошук значення тої чи іншої проблеми дає особі повне її вирішення, бо
провадить людину до Бога, оживляє її віру у всемогутність Бога, для якого
немає нічого неможливого, віру в те, що все, що стається у нашому житті,
стається з Божої волі і служить для нашого добра, особливо добра душі, як
це сталося у житті сліпонародженого. Недуга тіла стала ліком для його
душі, відкрила йому духовні очі, очі віри, допомогла особисто пізнати в
особі Христа – Спасителя світу, стати його учнем та відкрито свідчити свою
віру в нього.

This entry was posted in Sermons.