ДОРОГІ, ЛЮБІ НАШІ МАТЕРІ!
Сьогодні, в цей сонячний травневий день, серця наші сповнені вдячності й любові до Вас – тих, хто став для нас першим виявом Божої ніжності. Ми дякуємо Богові за дар Вашого життя, за Вашу доброту, терпіння і безмежну жертовність. Дякуємо за те, що навчили нас любити, вірити, прощати, молитися.
Ми схиляємо голови перед Вашими натрудженими руками, перед Вашими слізьми й молитвами, які часто залишались непомітними, але тримали наш світ цілим. Просимо пробачення за ті моменти, коли завдали Вам болю – свідомо чи несвідомо.
А тим, хто вже не може притулитись до материнських обіймів, нехай Господь утішить серце. Мати не забуває своїх дітей навіть у вічності. Вона прощає, любить і молиться за нас там, де немає більше сліз. Тож не втомлюймося приносити за наших мам – живих і спочилих – молитви вдячності й любові.
Шануймо своїх матерів щодня – добрим словом, допомогою, увагою. Бо як ми ставимось до них, так наші діти ставитимуться до нас.
Дорогі мами, ведіть своїх дітей дорогою віри. Найцінніший спадок – це не багатство чи успіх, а чисте серце, виховане в любові до Бога і ближнього. Там, де Бог – на першому місці, там усе інше стає на своє місце.
Нехай Господь благословляє кожну матір, зміцнює в щоденних трудах і обдаровує радістю. А Пресвята Богородиця – наша Небесна Мати – хай буде Вам постійним прикладом, опікою і натхненням.
З молитвою і любов’ю –
о. Роман Бобесюк