Покутна практика посту, покаяння та стриманості, метою якої є надолуження за вчинені гріхи та осягнення більшої досконалості задля особистого освячення, – це найдавніша традиція Української Греко-Католицької Церкви.
(Канон 115 §1 Партикулярного права УГКЦ).
Канон 115 §2 Партикулярного права Української Греко-Католицької Церкви накладає на всіх вірних такі обов’язки в часі Великого посту:
у перший день Великого посту і Страсну п’ятницю – суворий піст, тобто слід утримуватися від вживання м’ясних і молочних продуктів та яєць, а також страв, які містять ці продукти;
у перший тиждень Великого посту і впродовж усіх днів Страсного тижня потрібно утримуватися від споживання м’ясних продуктів і страв;
у понеділок, середу та п’ятницю інших тижнів Великого посту слід утриматися від споживання м’ясних продуктів і страв; у вівторок та четвер дозволено всі види їжі.
Пункт 3 § 6 цього ж канону перераховує осіб, які не мають обов’язку постити:
від будь-якого обов’язку посту звільняються: діти до 14 років та особи, яким виповнилося 60 років; важкохворі; вагітні; матері після пологів і ті, що годують груддю; ті, що подорожують (якщо час подорожі перевищує вісім годин); ті, що важко працюють; ті, що харчуються зі столу інших; убогі, котрі живуть з милостині.
Канон 115 §5 нагадує: “У всі дні посту та періоди загальниць вірні зобов’язані утриматися від організації та участі в гучних забавах, весіллях, танцях, розвагах та інших подібних заходах”.
